ДОСВІД РОБОТИ
викладачів циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін
та методик навчання щодо підготовки до атестації у формі
кваліфікаційного іспиту «Педагогіка з окремими методиками»
за освітньо-професійною програмою «Початкова освіта»
Голова циклової комісії Олена БИКОВА
https://drive.google.com/file/d/1GQgA9PDa-7dNilo525phNpeXDWunAGSe/view?usp=drive_link
На засіданні педагогічної ради 29.01.2026р. Олександрійського педагогічного коледжу імені В.О. Сухомлинського, присутні були ознайомлені з досвідом роботи циклової комісії щодо підготовки здобувачів освіти до атестації. Кваліфікаційний іспит
«Педагогіка з окремими методиками» є формою атестації здобувачів освіти за
освітньо-професійною програмою «Початкова освіта» та проводиться відповідно до Положення
«Про організацію освітнього процесу», програми підготовки та графіка
консультативної допомоги, які ухвалені за засіданні циклової комісії.
Метою іспиту є
перевірка рівня сформованості професійних компетентностей майбутніх вчителів
початкових класів ЗЗСО, інтеграція теоретичних знань з педагогіки, психології
та методик навчання з практичними вміннями.
Кваліфікаційний іспит
є заключним етапом атестації здобувачів освіти та має важливе освітнє,
професійне та контрольне значення, що конкретизує:
- Підтвердження
професійної компетентності - іспит дозволяє оцінити, наскільки студент опанував
педагогічні знання, уміння й методики, необхідні для професійної діяльності
вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти.
- Інтеграцію теорії
та практики - визначається здатність застосовувати педагогічні концепції,
закономірності навчання і виховання, методики викладання навчальних предметів у
конкретних педагогічних ситуаціях.
- Забезпечення якості
підготовки - кваліфікаційний іспит є індикатором відповідності освітніх
результатів вимогам професійного стандарту спеціальності 013 Початкова освіта та внутрішньої
системи забезпечення якості освіти.
- Уніфікацію
критеріїв оцінювання - через єдину процедуру атестації забезпечується
об’єктивність та прозорість оцінювання сформованих загальних та спеціальних
компетентностей.
- Формування якісного
кадрового потенціалу - підтвердження кваліфікації дозволяє закладу освіти
забезпечити ринок праці в Україні молодими фахівцями, здатними якісно
реалізовувати освітній процес в закладах загальної середньої освіти. Слід
відмітити, педагогічний супровід випускників коледжу на засадах «Програми
менторингу», яка є важливим інструментом забезпечення якості
освіти та професійного становлення здобувачів освіти й випускників, оскільки
сприяє цілеспрямованому супроводу їхнього професійного розвитку, соціалізації
та адаптації до вимог сучасного освітнього середовища.
Програма менторингу,
розроблена викладачами комісії та запроваджується, як пілотний проект,
супроводу випускника 2025 р. Владислава Чорномора,: наставник - Оленою
Тарасенко, консультант – Олена Бикова, координатор – Анастасія Слободніченко.
Слід зазначити, що програма виконує стратегічну функцію у системі
внутрішнього забезпечення якості освіти, поєднуючи освітні, виховні та
професійно-орієнтовані цілі й сприяючи підготовці компетентного, мобільного та
відповідального фахівця у сфері освіти.
Комплексний кваліфікаційний іспит обумовлює етапи
підготовки:
Теоретична підготовка,
у формі
• знаннь основних
педагогічних категорій, закономірностей навчання й виховання;
• розуміння
педагогічних підходів НУШ;
• знаннь вікових
особливостей молодших школярів та принципів роботи в команді;;
• орієнтації в
питаннях інклюзивної освіти та роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Практично-методичну
підготовку, у формі:
• здатності
аналізувати педагогічні ситуації;
• уміннь добирати
методи, прийоми й форми навчання відповідно до мети уроку;
• уміннь проектувати
структуру уроку та передбачати результати навчання;
• володіння
методиками викладання.
З метою підвищення ефективності підготовки викладачами
комісії до атестації використовуються інноваційні форми підготовки:
Міждисциплінарні освітні практичні студії - це інноваційна форма організації навчання, що передбачає інтеграцію змісту
кількох освітніх компонентів (педагогіки, психології, методик
навчання, фахових і практикоорієнтованих освітніх компонентів) з метою формування
цілісного професійного мислення майбутнього педагога, наприклад:
(«Я у професіїї», «Мова має значення» (вересень 2025, Літта Максімова).
Кейс-метод, портфоліо професійного зростання — аналіз педагогічних ситуацій початкової школи,
моделювання професійних рішень з урахуванням вікових особливостей молодших
школярів, наприклад: «Досвід, що формує професіонала», «Партнерський
професійний майстер-фест» (жовтень, листопад 2025 р. Анастасія Слободніченко,
Ксенія Діденко).
Фасилітовані дискусії — відпрацювання
фрагментів уроків та виховних заходів із подальшою рефлексією відповідно до
вимог НУШ, наприклад: «Світ професійних бажань», «Креативна дидактика» (вересень
2025, Світлана Кузьменко).
Педагогічні дискусії та дебати — обговорення актуальних проблем початкової освіти, формування
вміння аргументувати педагогічні позиції, наприклад: «Скіл-бустер:
Керуй хвилею», «Академічний проєкт доброчесності» (жовтень-листопад 2025
Яніна Васильчак, Марія Нікітіна).
Перевернуте навчання, Тренінгові заняття — розвиток педагогічної комунікації, педагогічного
такту, управління колективом, партнерської взаємодії з учнями та батьками,
наприклад: «Педагогічний хакатон», «Професійна ідентичність майбутнього
педагога» (вересень-листопад 2025 р. Олена Тарасенко, Олена Бикова).
Класичні та іннофаційні форми підготовки забезпечують
цілісність теоретичних знань і практичних умінь, сприяють усвідомленому
проходженню кваліфікаційного іспиту та підтвердженню готовності випускників ОПП
«Початкова освіта» до професійної діяльності в закладах загальної середньої
освіти.
Як підсумок, здобувачі
освіти демонструють комунікативно-професійні компетентності:
• здатність аргументувати
педагогічні рішення;
• уміння здійснювати аналіз
та самоаналіз педагогічної діяльності;
• орієнтацію на
використання сучасних педагогічних технологій.
Загалом рівень підготовленості
здобувачів освіти оцінюється як достатній та високий. Значна частина студентів
демонструє стійкі професійні орієнтації, володіння методичними знаннями та
готовність до реалізації трудових функцій вчителя початкових класів закладу
загальної середньої освіти.





























